UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Левчишин Віктор: ЗАКОН БУТТЯ 22 - 23 - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Лео Нардо, 28.06.2014 - 23:51
Щось я не те написав. Хотів так: я слабка людина, але обурення з приводу бути маріонеткою в російських руках робить мене сильним. Дві думки змішалися. А стосовно, чи ніхто не їсть людину, ризикну заперечити: леви і тигри поїдають африканських тубільців і зайшлих європейців, інколи, а акули, також інколи, ласують аквалангістами. Тварині всеодно, що перед нею істота розумна. Вона цього не знає! І, не забуваймо ще про таке ганебне явище, як канібалізм. Людина, на жаль, також є такою собі ланкою в харчовім ланцюгу.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні, Ви не те говорите. Мова іде не про життєві випадки, а про екологічну закономірність. Наприклад: кошачі. Лев має спеціалізацію в їжі, а кішка - ні, тому вважається що найнебезпечніший хижак серед кошачих - кішка, бо вона їсть все, до чого дотягнеться - птахів, гризунів, комах, рослини навіть (при потребі). Наш кіт на Дачі ловив та пожирав: вужів,мишей,жуків, лягушек, але не жаб, бо вони мають шкіру на поверхні слизьку, і при цьому ще ми йому давали рибу, м'ясо, кошачий корм, ракові палички... Треба розглядати не виключення, а правила. 
Лео Нардо, 28.06.2014 - 13:28
Я слабка людина, але обурення з приводу бути маріонеткою в російських руках обурює мене не менше ніж вас. Але, зло працює на виродження самого себе. У них є цікаве прислів'я: „Скільки мотузочці не витися...” Все на світі має Циклічність. Початок і завершення. Ніщо не триває вічно. Молімося Богу Справедливості!
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, мені простіше, бо я Знаю, але від цього не легше. 
Лео Нардо, 28.06.2014 - 13:01
Вам, надіюсь, відомо, як, за допомогою гіпнозу, нейролінгвістичного програмування та інших подібних засобів, можна зробити раба з довірливої людини. І коли звичайний священник пробиває тобі сонячне сплетіння і верхні чакри лише підсвідомо, бо засобам маніпуляції людьми він навчився інстинктивно, на протязі років медитативного повторення молитов, і переслідує „прості” цілі: втовкмачити у голову людині, що потрібно любити один одного, але що одна церква головніша за іншу, що інопланетян не існує, тому що вони не вписуються в концепцію Церкви, що динозаври не існували і це вигадка . Але, коли подібними речами займаються люди зі „здібностями”, це лякає. Добре, коли вони просто ходять у тогах та співають мантри, але ж є секти, ідеологія яких направлена на самознищення, або знищення собі подібних. Я нікого ні в чому не звинувачую! Але, бачучи страждання знайомих, психіку яких порушили, зробивши з них зомбі, я маю право захищатися від потенційної небезпеки цього світу. Добра думка повернется добром, але, де той еталон Абсолютного Добра? Я намагаюся любити всіх, але, завжди задумуюсь перед кожним рішенням: чи не принесу комусь шкоди своїми добрими діями?!
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, не даремно є вислів, що добрими справами торується дорога до пекла.Коли мене Навчали, то було багато Максим, які обумовлювали моє Навчання. Одна із них була: "Допомагати треба тоді, коли просять про допомогу!" Як же було тяжко втримуватися, коли ти Бачиш стан здоров'я і негаразди людини! Голос говорить: "А ти скажи, скажи". Говорю і отримую брилу бруду. Тоді Голос говорить: "Ти зрозумів?" Проходить деякий час і до тебе біжить ця людина чи за неї хтось до тебе звертається. Тоді Голос говорить: "Допомагай, але вже пізно!" І ти знову переживаєш своє безсилля. На жаль, дорога до Знання проходить через біль та одинокість. Абсолютного Добра нема, бо все завжди відносне. Ви ніколи не думали про те, що з точки зору Екології Людина чомусь стоїть на вершині Трофіки, адже вона практично їсть всіх, а її - ніхто? Я маю на увазі трофічну вервечку! Подумайте. Можна прийти до дуже цікавих висновків.
Лео Нардо, 28.06.2014 - 12:27
І не думав жартувати. Це лише здорова реакція людини, яка бачить наслідки дії різних сект і організацій, за основу ідеології яких взято древні філософсько-релігійні вчення. Я поважаю цей світ і все живе в ньому за вченням Будди, але, коли бачу тоталітаризм секти „Свідомість Крішни”, стає не по собі. А їх ще багато таких, де методом підміни цінностей, людей перетворюють на слухняних машин. Лдина ловиться на гарну ідею бессмертя душі і можливості принести користь цьому світові і потрапляє у пастку вмілих гіпнотизерів маніпуляторів. Я знаю, що таке причинно наслідкові зв'язки, закон відплати, дуальність енергетичних полів Всесвіту. Знаю, що більшість людей зараз лише переживають сансару, колесо втілень, не намагаючись себе покращити. Я тільки маленька деталька в цьому гігантському механізму з планет і галактик. Але, коли хтось намагається припасувати мене в годинник, де стану працювати, як треба цій людині, чи людям, то я тікаю в егрегор православної церкви. Там є свої „невідповідності”, але, ця організація, через простоту своїх законів, є найбільш сприйнятливою для більшості людей. Ретельно обминаючи езотеричні подробиці історії Життя на Землі, вона реально допомагає людям. Певною мірою зомбує також, але, це дрібниці в порівнянні зі шкодою, що може принести справжнє Знання непідготовленому розумові. Справа в тому, що маю знайомих, які постраждали душевно, зіткнувшись з інформацією про астрал, чакри і втілення.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава реакція.1. Те, що можна огульно вписати в термін "Езотерика" завжди було зброєю - інформаційною, психологічною, ідеологічною і так далі. І принцип завжди був, є і ще буда теж один: "Я вірую, бо це абсурдно!" Віра завжди сліпа. І будь-яке крокування від неї до Знання завжди було, є та буде втратою сліпоти. Але коли відкриваються очі, то вони починають бачити правду, а вона часто-густо вельми болюча. Наприклад: дуже боляче знати та прийняти, що дві Світові війни були селекцією Людства, що вони були інструментом Примушення знищити Війну як Інститут. 2. У свій час я мав честь працювати старшим науковим співробітником (як сенситив)в навпілцивільній організації, яка однією із тем мала намір побудувати систему Сенсорного Захисту України. Росіяни не дрімали і ми достатньо швидко були розформовані, хоча в Росії на той час офіційно було 5 таких організацій. Так от, в межах своїх обов'язок я робив декілька експертних оцінок організацій, доморощених та пришлих російських, про які Ви говорите. Сумно, але Ваша оцінка справедлива. 3. Коли я народився, то моя бабуся таємно мене охрестила. Не знаючи про це,я, коли потрапив в Ініціацію, охрестився свідомо. Цікаво: все це відбувалось в тій самій церкві. Спочатку я працював в межах православного егрегора, але по мірі того, як росли мої Знання, релігія як Інститут та як Інструмент відійшли на вельми далекий план. Та це - мій шлях, і я його не пропагую, бо кожний вибирає сам свій шлях. Якщо йому це Дозволяють робити.
Лео Нардо, 27.06.2014 - 16:33
Прикольна система ієрархії! І занадто хитра. В езотериці, виявляється, також б'юрократизму навалом! Вчитель, учень. Та в наш час, коли всі тобі намагаються в Аджну свої програмки повпихати, треба весь час бути уважним. А то будеш втілення за втіленням, мов зомбі, розповідати людям про тонкі світи, а вони хрумтітимуть чіпсами і ржатимуть з тебе.
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Цікава реакція. Пригадав, що у Східних Вченнях звичайним явищем є, коли малий хлопчик приходить в Учнівство і дуже довго прибирає підлогу, повільно, по крихтам Навчаючись. Дехто так і закінчують свої дні, а дехто дійсно стає Учнем.До речі: якби Ви читали мої публікації раніше, то не дивувалися би, бо десь там була розповідь про те, що Буття побудоване на Ієрархії. І це не бюрократія, а Система. Стосовно втілень. Іронія дуже недоречна. По-перше мало хто із людей бачив/знав своє попереднє втілення, не кажучи вже про інші (хоча рекомендую почитати тритомник Роберта Монро про Мандри поза тілом), а по-друге: це нічого не дає, бо наше реальне тіло і ми в тому числі є тільки одягом для Душі. І останнє: з такими речами не раджу шуткувати. Виходячи із свого езотеричного досвіду та із досвіду моїх колег. |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
