Давай пройдемося до річки
Хоч на годинку перед сном.
Зайдемо до сестри Марічки
І розмовляючи, гуртом
Будемо слухать соловейка,
Що в лузі нашому живе,
Будем дивитися на річку,
Що як життя наше - пливе.
А тихий вітерець дбайливо
Вербові коси заплітає,
Лелека поряд, недалеко
Вечерю для дітей збирає.
Як гарно тут, у нашім лузі,
Бо мир і спокій, благодать.
Ось трави лікарські повсюди,
Їх нам потрібно назбирать,
Щоб зимовими вечорами
В сім"ї з найрідними людьми
Духмяний чай ми споживали,
Й чекали свіжої весни,
Чекали літа запашного,
Його прозорих вечорів...
Щоб знову ми прийшли до річки
Там соловейко нас зустрів
Своїми щирими піснями
(В оцьому лузі за селом).
Його пісні - то щастя, втіха
Та неземна людська любов.
Любов до нашої країни,
До недоторканих красот,
Любов до кожної людини
І до веселкових висот.
Нехай така любов не згине,
І більше не проллється кров!
А щастя кожної дитини
Хай не затьмарять знов і знов
Якісь політики завзяті,
Чи їхній запал бойовий.
Хай кожен день буде щасливий,
Наш світ відродиться новий.
Батьківна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Маю великі сподівання на то.Хочеться,щоб діти і онуки,та й усі прийдешні покоління,жили в нормальному світі.І щоб наш луг,за селом,залишався хоча б в сьогоднішньому вигляді. Гарно дякую,що навідали мене.
Прекрасне бажання - бажання миру... От тільки терористи так не думають - вони хочуть війни....
Батьківна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевне в тих людях,яким хочеться когось тероризувати,глибоко сидять дитячі образи,котрі не дають просто радіти життю,і дарувати радість іншим.Шкода і їх,і тих,хто поряд.
Спасибі за відгук. 
