Заповідаю зорям ніч,
а сонцю день заповідаю.
Про журавлинний в небі клич
я кобзарям доповідаю.
Нехай вони все те складуть
і думу вольну заспівають.
Нехай ті думи заживуть,
в просторах неба хай літають.
Заповідаю річці сон,
і ніжний плескіт з берегами.
Не треба королям корон,
Народу-світ, вельможам - гамми
Могилам хрест заповідаю,
що Син Господній його ніс.
В нім сила духу і страждання,
А ще багато людських сліз.
Заповідаю людям долю,
аби щасливими були.
Аби жили по Божій волі
не знали людської хули.
Заповідаю людям світ –
Безмежний край земного раю.
Аби жили в добрі, як слід,
Як риба серед водограю.
Чудовий дебют! 
