"Печален мир!
Даже когда расцветают вишни...
Даже тогда..."
Кобаяси Исса
Минало літо...Вдарило у груди,
Немов лоб в лоб два швидкісних авто...
Для нього літа іншого не буде...
Останнє літо з назвою "АТО".
Минуло літо і життя минуло,
А сонце світить,як завжди...живим.
Ой,хтось заплаче...серце ніби чуло...
Він впав героєм...плач...поплач за ним.
Простіть його в ім'я Отця і Сина
І возвеличте - він за нас поліг.
Не стане Україна на коліна!
Він все зробив для цього,все що міг...
Знаєш,Любо,мене самого прийняло...Цьому віршу вже пішов 5-й рік і я його тепер прочитав,ніби вперше бачу,ніби чужий.Душевно тобі дякую.Хай все буде добре.
Вірш пронизливий і майстерний
Минає літо, та немає краю,
Жахливій цій, нав'язаній війні.
За рідну землю козаки вмирають,
Від горя сивими стають їх матері́.
Вічна пам'ять загиблим героям.
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Михайло Гончар відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не очікував...Завжди,знаєте,сумніви гризуть...Тим паче дуже вдячний за коментар і радий знайомству.Буде час - ознайомлюся з Вашою творчістю.Слава Україні!