Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лавинюкова Тетяна: ПЕРЕКЛАД З УКРАЇНСЬКОЇ НА РОСІЙСЬКУ - 1 - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 29.04.2015 - 20:34
ось звідки ви прискіпувалися до бідного васі: маємо тут ваші переклади! а я був повірив: Ліна Костенко може бути собою лише в українському варіанті. і тільки.а це не пробували до перкладу? мені настільки незвично - аж в душі колючки: не зможеш, хоч і кортить! Вирлооке сонце сідає на чорну скелю. З неба, гір і свободи собі збудувала дім я. Небосхил для людини — якраз відповідна, стеля. Піднімеш думку — і не розіб'єш їй тім'я. Майстрували нам стелю до млості, до одуру, із найкращих ідей, з настановами згідно, знявши мірку з пресованих бовдурів і пружинно-спіральних негідників. Спіральним зручно. Високим не дуже. Високим зроду таке не личило, щоб те, за що ладен віддати душу, думку твою підгинало й калічило. Високі думки в'юнитись не вміє. Впиралась чолом у погашені гасла, крізь товщу стелі росла в надію і, як свіча, без повітря гасла. Боліла правдою. Плакала віршами. Чистими ранами революції зяяла. Училась мовчати. На бантині вішалась. Або йшла милуватись північним сяйвом. Морозами бита, муштрована покиддю, виходила сива з тих академій. На довгих столах вимирала покотом від різних редакторських епідемій. А люди питають: — Де геніальні повісті? Де думка епохи, весела й печальна? — Поїхала у закритому поїзді. Похована на цвинтарі мовчання. Слухайте, ви, що ідеї розплямкали, чиїми руками ту стелю роблено,— воскресла думка, встає над уламками, живою водою правди покроплена! Золото мистецтва з переляком сплавити, добути з брехні — ненадійна алхімія. Єдина стеля мистецтва — правда. Піднімеш поезію — і не розіб'єш їй тім'я. Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А хто це - бідний Вася? Таке складне, звісно, перекладати не візьмуся, даруйте!
Ніла Волкова, 13.10.2014 - 18:34
Татьяна! Перевод - идеальный. Просто удивительнокак точно Вам удалось передать неповторимую ауру стихов Лины Васильевны! Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як можна таке не любити... Велика людина, висока поезія...
Ірина Лівобережна, 02.09.2014 - 06:23
Так гарно... Різнобарв"я айстр - одна з найкращих прикмет осені!
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Іриночко, дорога́...
ТАИСИЯ, 01.09.2014 - 19:59
Какая прелесть эта Ваша вьюга!А в моей душе звучит - "этот дивный вальс"... Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дорогая Таисия, по-украински "вьюга" будет "хуртовина". Правда, тоже красиво? А как выразительно!
Микола Серпень, 01.09.2014 - 16:05
"Какая грусть и прелесть эта вьюга!" Побільше б таких перекладів і меньше було б рашизму...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за трояндочки! Завтра ще додам переклад...
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Ірочко! Відповідальність дуже велика, твоя похвала надихає...
|
|
|