Художник кольорами мрій
З давно забутих сновидінь
Намалював світогляд мій,
Що склався з віршів і прозрінь.
Пливли у річці небеса
Низькі, але недоторкані,
І їхня чи твоя краса
Були близькі та невпізнані.
Розпилив золото вітряк,
Згасати став рожевий захід,
А хмари не заснуть ніяк,
Скінчиться вітер - кинуть якір.
Піду дивитись на траву,
Вона рядки нові шепоче,
Писатиму поки живу,
Ходитиму туди щоночі.
Нехай я марю, хоч не сплю.
Що бачить уві сні художник?
Прагну згадати, що люблю.
Від того світло і...тривожно.
