Кожен раз тебе я бачу, Я п’янію від цих ніжок,
Як повз мене ти ідеш… Від їх ніжної ходи…
Бачу твої гарні ніжки, Бо до тебе душа прагне,
Та хіба їх доженеш?.. Мов той спраглий до води!!.
Та хіба вони дозволять До краси,що заворожить,
Глянуть на твою красу, І до мудрих твоїх слів!..
На твої чарівні очі До красуні,що все зможе,
Чорну з бантиком косу!.. Як ніхто так не зумів!!!
На тій стан,що вабить,кличе Хай твоя краса чарує
У квітучу райську даль… І мене,і цілий світ!
Ти ідеш!..І залишаєш Нехай сяє,вабить,кличе
В душі радість і печаль!.. В світлий зоряний політ!!!
Та я вдячний долі й Богу, Я радію,коли бачу,
Що ти гарна,що ти – є!.. Як повз мене ти ідеш!..
Що не можу надивитись Ти чарівна!Ти- прекрасна!!.
На красу,що Бог дає!!! Й вічно любою будеш!!!
22.04.2007 р.
