Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Бойчук Роман: Рудоволоса осінь Жанна д‘Арк - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ гостя, 26.10.2014 - 10:59
Бомбезно вийшло ...правда...аж цікаво стало...як же було в початковому варіанті... от і справді Рудоволоса Бестія... а я от ніколи не рахую склади...
Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибі Вам, Наталю! Та я наче теж не рахую, але чую їх кількість..))) Запрошую на ПРЕЗЕНТАЦІЮ: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532789
Леся Геник, 21.10.2014 - 14:48
Та просто - файно! Щось мені нині все Твоє хочеться гребсти до себе в обране)))))) ПС. Там, певно, солодкий? Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ласкаво прошу, Лесю! Певно, так))) ДЯКУЮ!
Олександр Букатюк, 21.10.2014 - 13:13
я ніколи не рахую складів і.т.д., але перечитував і почув на слух, що забагато... поезія не математика, іноді буває й так... перечитай по кілька раз, пошліфуй... і рости великий)
Олександр Букатюк, 21.10.2014 - 12:56
Прекрасно, але щоб ритм не збивався слова попереставляти місцями... пишучи це згадую Нестора Чира... це його школа, пам'ятаю як він мені радив як переставити слова і все ставало на своє місце...Наприклад: У обладунках з міді, бронзи й злата На вітрогривому коні, мов Жанна д‘Арк, Ти увірвалась в літа мого хату Й каштанним поглядом знесла із неї дах. А ще другий рядок у третій строфі задовгий... Як на мене вірш дуже хороший, але ще над ним треба попрацювати... Щодо третьої строфи пропоную так: На все наносиш іній поцілунком, та тільки не на весни вуст моїх. Густим зелом і квітом обладунки Зміню твої, як тільки скресне сніг. Бачиш? слова твої, але дещо переставив місцями, дещо відсіяв і все грає... Шкода, що ти не знав Нестора Чира... Надіюсь прислухаєшся... І глянь як вийшло: *** У обладунках з міді, бронзи й злата На вітрогривому коні, мов Жанна д‘Арк, Ти увірвалась в літа мого хату Й каштанним поглядом знесла із неї дах. Рудоволоса бестіє, до тебе Не пізнавав я досі осені на смак: Сльота солоно-терпка з диким медом; Солодкий біль, жагучий хміль думок… На все наносиш іній поцілунком, та тільки не на весни вуст моїх. Густим зелом і квітом обладунки Зміню твої, як тільки скресне сніг. І може подумай над римою -- "смак-думок"... Бойчук Роман відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну і що ти зробив з моїм третім катреном?!))) З першим погоджуюсь на 100 %, а третій...) Подивись:(11) У обладунках з міді, бронзи й злата (12) На вітрогривому коні, мов Жанна д‘Арк, (11) Ти увірвалась в літа мого хату (12) Й каштанним поглядом знесла із неї дах. (11) Рудоволоса бестіє, до тебе (12) Не пізнавав я досі осені на смак: (11) Сльота солоно-терпка з диким медом; (10) Солодкий біль, жагучий хміль думок… (11) На все наносиш іній поцілунком, (10) та тільки не на весни вуст моїх. (11) Густим зелом і квітом обладунки (10) Зміню твої, як тільки скресне сніг. +, дякуючи тобі - ще й у другому помітив збиття ритму, а у третьому якраз потрібно добавити...) Зараз підправлю. Дякую! Наталя Данилюк, 21.10.2014 - 00:06
Яка ж вона палка і войовнича - твоя осінь!.. Чудовий образ, експресивний!
Ruslan B., 20.10.2014 - 23:32
ой яка ж то у вас вийшла Жанна!далеко не святою героїнею)а шодо бестії то згадались слова І.Франка "явилась третя женщина чи звір...".сподіюсь ваш образ стосується лише осені)вірш дуже гарний!
|
|
|