Заганя Чабан в кошару
Всю овечую отару.
Вівці всі зайшли охоче,
А Баран іти не хоче -
На ворота втупив очі.
Чабан його підганяє -
Баран пози не міняє.
Він з воріт очей не зводить,
Потім бекає та мовить:
"Я ворота ті не знаю,
Тому й думку свою маю.
В ці ворота не зайду,
Я піду свої знайду."
"Ну і дурень ти, Баран"
Так йому сказав Чабан.
"Ці ворота наші, рідні,
Пофарбовані опівдні.
Ще не так давно вони
Помаранчеві були.
Відбулися певні зміни.
Ось ворота й біло-сині.
Чом не йдеш, Баран, до двору?
Що тобі до того всього.
Хай як хочуть, так фарбують,
Тільки двір наш не руйнують."
2011 рік..