У ставку, коло села,
Жабка гарная жила.
Та співала все щоночі -
Її слухали охоче.
"Ква-ква-ква" та "ква=ква-ква" -
Отакі були слова.
Всі вони на рідній мові,
Та й мелодії чудові.
Їй кричали "Біс" та "Браво",
Та для неї цього мало:
Хоче в інший вона став-
Цей малий для неї став.
Там і зелень зеленіша
І комарики жирніші,
Хоч сказати вже, до слова,
Там була і інша мова:
Вже забута рідна мова,
На другій співать готова.
"Біс" та "Браво" теж кричали,
Потім зовсім перестали.
Своїх жаб у них хватає,
То ж додому їхать має:
Але в нас вже жаби інші
І пісні у них не гірші.
Р.s. Тож цінуйте рідний став:
Він життя усім вам дав.
І мінять його негоже -
Знадобитися він може.