ГОЛОС КРОВІ.
Вкраїну обирає Бог!
Могутняя природа
Веде шляхами перемог
Вкраїнців род від рода.
Дух український! На землі
Нема цінніше крові!
Здригне жидів та москалів,
Лиш до людей з любов*ю
Христос і Будда… ще й не те –
Відкрита таємниця!
В герої кожного веде
Зов крові українця!
Був українець садівник
В сімействі Шикльгрубер
Собой кремезний чоловік
Раз відпочив під дубом.
Спить і собі в рожевом сні
Він бачить, окрім сала,
Жіночі стегна, ще й міцні
Цицьки.. Ось тут і встало!
На той порі як раз у сад
Йшла пані Шикльгрубер
І зупинилась: «Ой, камрад!
Мені цей хлопчик любий!»
Вкраїнцю потім до штанів
Хвилюється, а лізе…
І ось присіла «на коні»:
«Майн Гот! Який залізний!»
Що було далі..? Змовчимо
Із внутрішній культури…
Це дійство славне все одно -
Зачавсь Великий Фюрер!
Дух українця – він завжди
Всі мури подолає!
Нехай москалики й жиди
Це твердо пам*ятають!
А хто мариться вам? А те, що Гітлер не полюбляв людей з Галичини це, радше, комплімент, дякую. Ми теж не любимо ні фашистів, ні рашистів.
Я не ставлю за взірець жодний жаргон, а лише українську літературну мову. А те, як пишете ви, це стиль "а-ля Вєрка Сердючка", тобто суржик
дассад відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та галичане взагалі нікого не люблять крім себе. Це якісь "світові сироти", тому і друзів у них в світі нема.
А на рахунок фюрера дуже влучно, очевидно у тілі Путіна й справді відродився фюрер.
дассад відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам усюди вже Путін мариться! В австрійському містечку, звідкіля Адольфік, було багато слов*ян, в тому числі з Галичини. Чомусь Адольфік їх не полюбляв, навіть свого садівника, про що і писав пізніше.