Мій Спогад впав у Сутінків туман,
Лиш вдалині ще жеврів і тремтів
Надій моїх згасаючий вулкан;
Мені містичну перепону звів
Гурт квітів, що у злагоді розцвів,
–Жовтець, жоржина, лілія, тюльпан –
І оповив решітку мов саван,
Отрутний випар навкруги стелив –
Тяжких і теплих запахів розлив;
–Жовтець, жоржина, лілія, тюльпан –
Втопили розум, душу, жар чуттів,
Сплели в знемогу вічну вічних снів –
Мій Спогад впав у Сутінків туман.
Paul Verlaine
Crépuscule du soir mystique
Le Souvenir avec le Crépuscule
Rougeoie et tremble à l’ardent horizon
De l’Espérance en flamme qui recule
Et s’agrandit ainsi qu’une cloison
Mystérieuse où mainte floraison
— Dahlia, lys, tulipe et renoncule —
S’élance autour d’un treillis, et circule
Parmi la maladive exhalaison
De parfums lourds et chauds, dont le poison
— Dahlia, lys, tulipe et renoncule —
Noyant mes sens, mon âme et ma raison,
Mêle, dans une immense pâmoison,
Le Souvenir avec le Crépuscule.
