Згортає листопад картину "Осінь",
Яку я малювала - від душі!..
Відтінки сірі на пастель наносить,
Палітру миють затяжні дощі...
А я ж свій ще не завершИла пленер!..
Всі пензлі - тут...розкладений мольберт...
Моя красуне! ще не йди від мене!
Бо я пишу найкращий твій портрет!...
Прошу! як ще ніколи не просила!...
Як вперше і востаннє у житті!...
Та... Осінь птахом в вирій відлетіла...
І розгубила пера золоті...