Усім отим що з «трепетним» завзяттям
Шматують Неньку на шматки.
Горіти Вам на палі та багатті
Свою злобУ самим, всім вам, жерти.
Вам мало все, не все ви розікрали,
Ховаючись у нетрі та в кущах.
Вам тільки рейтинг та грошові бали,
Забули ви про совість та про страх.
Живете, буцім-то, ви вічні.
Кармани напихаєте добром.
Та все волаєте, прошарок ми одвічний
Допоки не голублять вас кийком.
Щоб там не було, вас візмуть на кпини
Колись і вас проводять в «добру» путь.
Спитає вас, ключар небес єдиний
Як ви прожили та в чом молитви суть.
Отут то все, не откупиться люди.
Тут всі записані гріхи
Сльоза дитини як роса повсюди
І вам не прийдуть в поміч молитви.
