Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: філософ: Вони чекали - ВІРШ

logo
філософ: Вони чекали - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Вони чекали

Вона так довго його чекала. Щоденні погляди крізь шибки перетворювалися на ритуал, який лишався незмінним так довго, що здавалося ніби весь свій час вона гаяла, виглядаючи у вікно. Іноді до неї приєднувалися ніжні, теплі долоні, тихий голос, який заспокоював та щось завжди обіцяв, так ніби знав, що за мить усе зміниться і він прийде. Палкий, пристрасний  та такий бажаний, довгоочікуваний гість…. Проте він запізнювався, мабуть усі квитки на його рейс були розкуплені і лишалося тільки чекати. Його очікування перепліталося невидимими нитками з сумним поглядом її великих очей. Між ними існувала прірва у сотні днів очікування. Однак вона вірила, що одного дня він прийде. Прохолода вікна нагадувала про вітер та самотність за вікном, десь вчувався свист розпашілого чайника, аромат оксамитової кави та чиїсь розмови. Але вона… Самотня у своєму очікувані…. Він прийде, неодмінно з’явиться, обійнявши її самотність. Вона чекала …..
Його свято прийшло тихо і спонтанно. Здавалося, що все відомо наперед,  проте він не втратив гостроту власної інтуїції, відчуваючи, що незабаром має статися все довгоочікуване. Натовп усміхнених людей, веселощі, надії та сподівання на щось краще, або ж  очікування неповторення прожитого сценарію власного існування, нові майже три з половиною сотні днів. Все об’єдналося  у вихорі щастя та ейфорії. Ось воно … Так близько, відчуваєш його запах, смак на прохолодних губах, відбитки сяйва у зіницях. Він чекав… Його чекання терпляче сиділо на краєчку душі, звісивши замерзлі ноги, спостерігало за усім навколо. Воно знало, що є людина, яка чекала його слів….. Він чекав того моменту, коли зможе написати їй. Сказати прості, банальні слова. Він чекав….
Він знав, що той момент прийде, коли муситиме вирішити для себе, хто вона для нього. Чомусь  у житті все починається з такою легкістю, трансформуючись у нові грані, викривляючи почуття та наміри душі. Все отримало старт так давно, минули роки, почуття застигли у тому дні, коли мусив провести межу, зробити так, аби потім не було боляче їй. Він знав, що та людинка важлива частина його життя, проте мусив змінити відтінки їх стосунків, врятувати від  помилок та непотрібних сліз. Вона лишилася  у душі, скрутилася маленьким клубочком і час від часу він чув її веселий голос, радів та переживав разом з нею. Вона йому обіцяла .....Він чекав, коли це станеться і на його долонях лежатиме її обіцянка, втілена у життя. Єдине, що лишалося йому так це чекати….
Він прийшов…. Довгоочікуваний сніг. Той, хто забарився  у дорозі, змушуючи чекати на свою появу. Пухнасте чудо з довгими вусами щоденно сиділо на підвіконні, заглядаючи у вікно у пошуках снігу. Білого, святкового та холодного.  Іноді теплі руки сіро-зелених очей зігрівали холодні волохаті лапи, довго розмовляючи з мовчазним співбесідником. Сіро-зелена душа  чекала снігу та його вітання, далекого, з шоколадним настроєм, прикрашеного фотографічними святковими ілюмінаціями. Сніжинки стрибали на підвіконні, ховаючись у хутряних лабіринтах, морозний вітер пестив очі, тихо шепочучи : «Все буде.. Все буде…». Прості, традиційні слова, усмішки та сподівання. Все було у її очах. Все сталося ... Її веселий голос, який обіцяв, тому, хто врятував її від болю, що уся історія життя лежатиме на його долонях, закарбувавшись на сторінках друкарською фарбою. 
Все триває далі. Вона, та людинка, яка стала частиною їх історії,  чекатиме завжди, сидячи на краєчку серця, мовчки спостерігаючи за плином їх життів.

ID:  547963
Рубрика: Проза
дата надходження: 01.01.2015 16:00:50
© дата внесення змiн: 01.01.2015 16:00:50
автор: філософ

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Льорд
Прочитаний усіма відвідувачами (608)
В тому числі авторами сайту (26) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Systematic Age, 17.02.2017 - 19:05
Бо життя рухається, з ним рухаються вперед й вони smile
 
філософ відповів на коментар Systematic Age, 17.02.2017 - 19:14
згодна з Вами... життя рухається вперед! дякую за відгук 23
 
Льорд, 05.01.2015 - 12:10
Кожне слово має силу give_rose give_rose give_rose
 
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ця сила настільки потужна, що може зруйнувати або ж дати нові сили. ...дякую, Володя за відгук 23
 
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
apple 23 22
 
Сергій Ранковий, 01.01.2015 - 21:40
А Ви так і не навчились рахувати квіточки biggrin biggrin biggrin
 
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ооооооfrown( вибачте, то на радощах не поглянула скільки їхsmile)зараз виправлюsmile) 23 23 23 23 23
 
Сергій Ранковий, 01.01.2015 - 21:30
**** Жадана зустріч ****

На підвіконні посилилась орхідея,
Пустила корені і квіти розцвіли,
Прожилками блакитними камея
Прикрасила тендітні пелюстки.

Вона пізнала тут весняні громовиці,
І сонце ніжно пестило зрання,
Жаркого літа стомлені зіниці,
Пізнала й осені невтішне забуття.

Але вона чекала дивну зустріч,
Його чекала триста з лишком днів,
А він все не квапився... Чи не скучив?
Чи може потяг десь його спізнив.

Ось вже й наповнилась кімната людом,
Сміються, веселяться, п‘ють до дна.
Вона чекає, дивиться в віконце,
Невже не прийдеш? Я ж тебе ждала!

Аж раптом з неба впала біла звістка,
Легким пером написані слова, -
Я тут, кохана, бачиш як іскриться
Моя любов. Ти зіронька ясна.

І він утомлено припав на підвіконня,
Між ними лиш прозоре чисте скло,
І білі вуса огорнули в поцілунку,
ЇЇ вуста й опущене чоло.

З Новим Роком, Маринка. Бажаю щастя, любові і мирного неба. give_rose give_rose give_rose ny2
 
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сергію, надзвичайний вірш!!!! так приємно 23 23 23 23 дякую Вам від усього серця curtsey Я також вітаю Вас з Новим роком, нехай він принесе радість та мир у нашій країні love18
 
Анно Доміні, 01.01.2015 - 18:20
Чомусь у житті все починається з такою легкістю, трансформуючись у нові грані, викривляючи почуття та наміри душі.
Гарно сказано! 23
 
філософ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так легко тому що має шалений запас позитивних емоцій, яким на зміну приходять втома і розчарування... проте треба вірити у краще 23 23 23 23 23
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: