Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Патара: Я знову помилилася адресою… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Любонько, дякую, звичайно, але, мабуть таке щось є в ЛГ, що вартує від неї зачинятися.
Олексій Благослов, 21.12.2014 - 17:55
думаю що Ви не помилилися адресою.просто це був потрібний крок до цілі ,яка ще попереду.хтось закрив двері і залишився у своєму обмеженому просторі а перед Вами відкритий цілий Божий світ .
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо що так воно і є... Дякую за небайдужість, пане Олексію.
Петро Кожум'яка (Ян Укович), 21.12.2014 - 16:57
Я стукала в надії що зачинять,Кому настукала оце є основне. Була вагома на мій стук причина - аби на довше - ось що головне! Я знов і знов на нього стукала - аби пропав і навіть його слід, і молотком у двері сильно грюкала, щоб познайомився зі мною мій сусід. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це Вас, пане Петре, зовсім в інший бік понесло... Дякую за посмішку...
kostyanika, 21.12.2014 - 09:46
говорят: стучитесь и вам откроют... К сожалению, далеко не всегда так... особенно, в наше время...
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Переважно відчиняють, аби лише у ті двері постукати...
Тетяна Іванова - Юртина, 21.12.2014 - 09:02
Щирий, душевний вірш, біль відчувається! Напевно немає такої людини, яка не помилялася дверима і не туди стукала, байдужості - нажаль дуже багато не тільки серед рідних, але і у співгромадян, які тебе не сприймаєть і дивляться крізь тебе, якби через скло.Так само і я багато разів стукала не у ті двері, але коли стається те що бачила байдужість, мене спочатку це розчаровувало, а потім загортовувало мою Волю. Чого і Вам бажаю: Нехай Ваша кров нехолоне і живе у душі завжди і Віра, і Надія на те, що все буде добре! Гарний зміст у вірші, і технічна сторона на мій погляд на 5 Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Навзаєм, пані Тетяно!!! Дяку. Вам за такий щирий об'ємний коментар.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буду намагатися, любий Сокольничку.
Любов Вишневецька, 21.12.2014 - 00:57
А Олексонька повеселив!!!!!!!!!!!! Думаю, що ,,Я СТУКАЮ! ТО ВИХОДЬ!!!!!!!!,, (Третя - жартiвнику )............. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я відчуваю, Любонько, я відчуваю, сонечко.
леся квіт, 20.12.2014 - 23:56
іноді з десяти ,відкриються одні двері,але вони будуть вагоміші,за всі решта Тримайтесь
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пане Олексію, на жаль, я не володію цією мовою, але сподіваюся нічого паганого Ви мені не написали...
stawitscky, 20.12.2014 - 13:46
На жаль, це вже майже наша ментальна риса - байдужість. А нині особливо важлива доброта і розуміння.Вірш чудовий, більше тяжіє до філософської лірики. Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро, рада що Вам сподобався мій вірш...
Любов Вакуленко, 20.12.2014 - 12:03
Не треба на них ображатися, бо такі люди чимось таки обділені в цьому світі.
Патара відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Октябринко, усі люди різні, по різному сприймають події і вчинки... Кожен живе як йому комфортно. Дякую за небайдужість.
|
|
|