ЗА МОТИВАМИ ТВОРУ: "Крізь часу спіраль" АВТОР: Оленка Зелена
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550147
**************************************************
Шумить невгамовно-байдужий вокзал,
Снують по спіралям подерті вагони,
Хтось сяде у безвість, зійде хтось в загал,
А час розсортує усіх на перони.
Лиш я залишаюсь в кімнаті чекань,
Мені ти дала: пів-замовчану тишу,
Пів-подиху стрілки, пів-присмак бажань...
Злилися у паузу - тіло залишу...
Пірну у пізнання, до сутності дна,
Лишень би достатньо знеболення й кисню...
Мовчати не стану до краплі життя,
Лиш вирвавши серце, спиню свою пісню.
Вокзал, наче світ на терезах часу,
Їм стрілочник править - годинник безжальний,
А ти все шукаєш свою Гестію*.
У натовпі душ, чи кохання впізнаєш?
У маренні присмаком скритих бажань,
Дурманно п’янієш від терпкості кисню,
Не має у світі понять: "ідеал"...
Тож марно звільняєш з полону синицю.
А час вже підходить, вицокує ритм,
Кувалдою б’є по обмідненій таці,
І гонгом лунає судейський вердикт:
Ти винен їй дерево, сина і капці!
* Гестія – грецька богиня домашнього вогнища і затишку