Кохання дзвенить струмочками
Бузком розквіта по весні
Кохання в синах та донечках
В кохання очі ясні
Кохання щебече пташками
Із дзьобика п’є пісні
Червоними пелюстками
У росах натхненням бриніть
Кохання лягає туманами
Мов пір’ям, що у раю
Акацією солодко-пряною
Яке ж воно гарне «люблю»
Крізь смуток і всі негаразди
Ясніше за сонце блищить
Кохання крихке… та вічне…
Мов неба блакитна мить