Брага піниться в бідоні.
Спирт,як зерно,визріва.
Бачить вже Барило Льоня
Самогончик гнать пора.
Тільки взяв він причандалля,
Наладнать процес хотів.
Раптом зирк-і біля бані
Він дільничого узрів.
Не самого,з понятими.
Он у хату вже іде.
Льоня хап бідон –і вилив.
Воду тряпкою гребе.
Страж порядку став у дверях,
Наче Бог у раю.
-Що це в тебе за потоп тут?,-
Я тебе питаю.
Льончик брагу витирає,
Аж спітніла шия:
-А ти сам хіба не знаєш?
Ось підлогу мию.
Страж на те:-Так ось заява,
Самогон ти продаєш.
Льоня в крик:-Та це ж підстава!
Ти цього не доведеш.
Тут скривились уже й свідки:
А чим в хаті в тебе тхне?
Льоня рже:-Так це ж у мене
Срєдство моюще таке.
