Білою хусткою вкрилась земля,
Вийшла до поля мама стара,
Стала край шляху в зажурі сумна,
Падають сльози, ридає душа.
Де ти мій синку, кровинка моя,
Де мій соколик, де зірка ясна?
А в небі зібралися чорні круки,
Кружляють над мамою думи страшні.
Приспів:
Плаче старенька, зігнулась калина,
Стогне від болю уся Україна,
Плаче матуся, плаче за сином,
Все віддала на поталу руїнам.
Сльози старечі, ганьбою навіки
Ляже на тих, хто прийшов їх пролити,
Будуть вам карою сльози матусі,
Не врятувати від пекла вам душі.
У степах на Донбасі лунає стрільба,
Воює за щось там новітня орда,
Забрала від мами синочка війна,
Не має прощення від горя душа.
Простіть мене, нене, пробачте мені,
Що я залишив самотні Вам дні.
Зі сходу приносять слова ці вітри,
Крижинками скалок у очі старі.
Приспів.