Кохайте! До біса розлуки
не варті страждань прості кілометри,
не варті картань роздумів муки,
коли вже до мрії бажань сантиметри...
Кохайте! Закиньте забуті прикмети,
що спогадом темним тяжіють назад -
для вас лише впадуть зірки і комети,
для вас все готує життя зорепад...
Ви кращі1 Чуттєві! Живі!
як подих повітря у димній оселі,
як справжньої долі чудес вартові
мчитесь у цікавій для двох каруселі....
І хай догорають помсти листи
у вогнищі спалених дум про печалі,
час вже майбутні сіті плести
посеред емоцій крихкого кришталю...
Бо сльози то дощ даремних згадок,
край неба таких бажаних мрій
а люди впадають у радісний спадок
шукаючи простір для нових дій...
Кохайте, хоч за вікном війна,
хоч завтра вже ніхто не пише вірші
бо для закоханих не вистачить вина,
щоб віднайти тривоги долі гірші...
