Певно буде війна, знову чорні круки,
Наче смертю обсіли дерева,
Бідні люди, невинні, у землю лягли,
Суне далі армада «царева».
І народить земля ж супостатів таких,
Яким горе людське власна радість,
Вже його прокляли, слів же скільки гидких,
Всі дарують «цареві» на старість.
Не дожити йому до старечих років,
Божий суд над ним скоро нагряне
І злетяться круки всі, із різних боків,
Смерть його поміж люду застане…
Негоже бажати смерті нікому, але є особливі випадки - Василій Великий молився, щоб помер цар, що йшов вбивати християн, і далеко від міста, куди він ішов, мов нізвідки з’явилась стріла і уразила на смерть царя-нелюда.
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я це знаю. Прагну, щоб судив його Господь, або народ... Вони мають на це право,я впевнений.