Догралася, к.у.р.в.о., натішилась вдосталь?
Казала, шо хочеш вгордитись собою,
Коли я заспівував одоголосно
Про те, шо не чьорства. А вкрилась корою.
Мені ти так просто в житті не далася:
Години чекання, усі ті бійки...
Для когось ти буся, для інших ти мася.
А я був для них (та й для тебе) ніким.
Вітав з Днем народженнями на білбордах,
Розкручував твій іменний спа-салон.
А глянеш на мене - мов стиснеш намордник,
То краще, ніж нюхати твій ацетон.
Платив за підбір кежуала стилісту,
А він ше й зривався за твою незгоду.
Любила Донцову з усіх белетристів,
Пішла на дієту з одних вуглеводів.
Мені ж готувала. Зосібна варила,
Варила ти воду, а смажила - мозок.
Здогадувавсь, в домі є й інша пожива,
А ти запихала мені ту глюкозу.
І я почувався паршиво у днинах,
А ше й без ключів, коли йти на роботу.
І мусив просити дивитись сусіда.
Зміняти б замки та й почати бойкот.
Тебе я любив, а тепер де ти ділась?
Махнула до Польші зі своїм шофером?
І вже не натраплю на ті самі вила,
Хай десь обламається твоя афера.
Ти спи***ла все. Мої власні надії,
Душі оберемок, морожене сало.
Та більше на мене твій погляд не діє,
Услід ти не вколеш мені, як оса!
Свободна людина встає, коли хоче,
Собі попиває усе, шо горить.
Ніяка дієта його не лоскоче.
Завдячую лиш, шо живіт не журчить.
Тепер розглядаю тебе на екрані,
Такий, як і кожен з мільйон глядачів.
Вигукую знову - "Ти моє кохання!"
З якихось космічних жіночих причин.
#bloodless
