К.С.
...Гроза у вікна гнівно билась
І вибрала неслушний час:
Мені ж до Вас немає діла.
До мене теж нема у Вас!
Війне по пам’яті полицях,
Старі розвіє порохи.
Мені у душу не дивіться:
Там зваб піски, там сіль гріхів.
Нехай Вам шибеником місяць
Хоч зрідка дивом спалахне!
...Щось неповторне в ваших рисах,
Та чи обходить це мене?
Уже й вітри вляглись на хмарах.
І ані хвильки на ріці.
Ви кажете: ніщо не марно...
Пускаєтесь …у манівці?
При вас я мовби з порцеляни:
Німіють крила… Карна мить.
Чому ж тоді, куди не гляну, –
Ввижаєтесь поміж людьми?
Мені ж до Вас немає діла!
Немає діла! Що ж іще?..
А темряву вкриває білим
Смугастих наших доль плащем!
