Молитва матері
Не вберегло нам мир високе небо:
Схід України – в обіймах війни,
І п’ють тривогу довгокосі верби –
В страху вони.
Необережна нічка зорі ронить,
Краєчок неба ледве заяснів.
«Хай сила Божа від біди боронить
Моїх синів, –
Молитва полилась посеред ночі,
Передранкову сколихнула рань. –
Війна у світі – то найбільший злочин.»
Болить від ран
Матусі серце, сповнене любові,
Цілодобово рветься на шматки,
Бо у Донбасі діточки обоє,
А мир хиткий.
Але не полиша її надія,
Хоча й живе в найглибшій глибині.
Прийде той час, і матінка зрадіє:
Кінець війні! 7.04.2015.
Ганна (Демиденко) Верес
