25* то що Ви там про підступ чоловічий?
і що про «натяки», панянко, дорікаєте?..
(непристойнее її: "всі ви одинакові!"з – і… таким слівцем!)
Я, паняночко, Вас запросив до кав’ярні не з б…. ва,
Ви ж на мене з підозрою все поглядали лукаво…
Але най йому шляк! – не було в мне й крихти нахабства!
– Буду чемним кавАлєром… із філіжанкою кави…
26* «не верти ти долею. і не дуже грюкай»
Ти пішла. І так дверима грюкнула, що птиці
З переляку не співають у саду моєму.
– То ще хтозна, кому – фарт, а кому – кислиці!
Ти іди! – а ми з птахами іншу оберемо.
27* про ту, що манить в рай поглядом й словом
– І де вона – мій рай, що щастям квітне:
«З тобою – разом, вічно, аж за край!..» –
Як гріли кров слова ці заповітні,
Як грали серцем! – Ну, так де ж той рай?!.
28* «не ми забули – ти пішла від нас!»
Не дорікай, нічим не дорікай
Мені і серцю, бо ж обох любила!
І нам, і нам була ти рідна й мила,
Коли любов лилася через край!
***
