ОСІННІЙ СУМ
Жаль, що сни вже не бачу давно кольорові,
З легким трепетом в серці не чекаю весну,
А лиш з сумом дивлюсь на осінні обнови,
Як багрянцем листочки пломеніють в саду.
Вже осіннім дощем вся природа обмита,
Золотими листками всі сади замело,
І летить павутинка – прощання із літом,
Шле нам лагідно сонце з неба ніжне тепло.
Сивий іній вкриває дахи на світанні…
Сум осінній підкрався і у серці лишивсь,
Бо вже скроні мої і чоло невблаганно
Білий іній осінній злегка припорошив.
Та з красою природи не буду прощатись,
Хоч і роки осіння вкрила вже сивина,
А у сад і у поле піду милуватись,
Щоб у серці моєму знов розквітла весна.
20.06.2011 р.
