Як в клітці птах про волю мріє,
Як річка мріє океаном стати,
Як мріє дощ веселкой майоріти,
Так мрію іншою людиною я стати.
Мов хоче озеро позбутися самотності,
Мов хоче місяць дотягнутись до зірок,
Мов хоче ніч не бути символом печалі,
Так хочу я позбутися турбот.
Й нехай за обрій долетіти неможливо,
І нереально океан переплести,
Я прагну стати сильною настільки,
Щоб жити лиш законом доброти.
Нехай вітри в у спину б'ють щосили,
Нехай корінням приростає страх,
Але коли розпустиш свої крила,
Ти полетиш на злісних тих вітрах...
Людина може все, якщо захоче...
І не страшна ніяка глибина,
Якщо її підтримають охоче,
Якщо людина буде не сама.
