Леліють в синій далечі Карпати,
І грає в світлі сонячнім Дністер.
Немов орел що захотів злітати,
Високий Галич крила розпростер.
Мені колись казали мама, сину,
Із чужини додому повертай.
Не забувай ніколи Україну,
Тебе завжди зігріє рідний край.
Душа як вир на чужині бунтує,
Зове туди, у молодість мою.
Де захід сонця золотом гаптує,
Верхи смерек у рідному краю.
Із чужини вдивляв я очі в далеч,
Туди, куди летіли журавлі.
Там в далині я бачив рідний Галич,
І чув там голос рідної землі.
Зоріє день за даллю голубою,
Ранкове сонце вже горить вогнем.
Мій рідний краю, туга за тобою,
Сильніше серце тисне день за днем.
Вернуся я і впаду на коліна,
І скаже моє серце лиш одне.
Прости за все рідненька Україно,
Ти матінко моя прости мене.
2015р.
