Зіронька ясна на небі сіяла,
Темною нічкою дівчина не спала,
Стібок за стібочком нитка пірнала,
Сорочку на щастя собі вишивала.
Білий малює нам світлую долю,
Щоб оминали нас лихо і неволя,
Чорний - то батькІвськая рідна земля,
Дарує богатство й родючі поля.
Червоним я виш"ю відверте кохання,
Таке, щоб не спалося нам аж до рання,
А жовтий хай сяє цим щирим бажанням,
Щоб радість давало життя без страждання.
Ти вийся, сплітайся мий візерунок,
Щоб правильним гарним вийшов малюнок,
А я прошепчу до Бога молитву
За долі яскраву щасливу палітру.
"а ще прошепчу я до Бога молитву", так ритм не рвется, вообще с ритмом в стихе проблемки. неплохой стих, Ира, хотя и не нов его сюжет. хорошего дня Вам.
kostyanika відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00