знаєш, у мене вже були очі, в яких тонула
та й були обійми, які гамували біль,
але, коли твої навпроти, то я збагнула,
що огортає міцно тепло звідусіль.
знаєш, у мене вже були руки, які любила
та й були ранки, де кава ще й з поцілунком,
але ти торкаєш руки і я раптом безсила
малюєш мені на долонях себе візерунком.
знаєш, у мене вже був улюблений аромат
та й чоловіча футболка - вдома ходити,
але чую твій запах парфуму і серце до п*ят,
тому не варто мене передчасно судити.
знаєш, у мене вже були тисячі "обіцяю"
та й були "люблю": тихі й з мурахами,
але ти завариш міцного ввечері чаю,
обіймеш, і душа полетить над дахами.
знаєш, у мене вже були сварки і сльози
і, звичайно, "давай залишимось друзями",
але, коли ти поруч - не страшні грози,
бо, коли ти поруч, я вірю у наше "ми".