Я дивилась тобі у слід,
Сльози очі мої обпікали.
І не було вже дихати сил,
Щось мене нашматки розривало...
Я мовчала,бо слів не було,
А душа лиш від болю кричала!
Ти пішов залишивши біль,
А я віддано так кохала!
Я дивилась як твій силует,
Потонув у людському морі.
У цю мить рухнув весь мій світ,
Небо плакало,падали зорі.
Я лишилась сама під дощем,
Він сховав від усіх мої сльози.
І в розірване серце моє,
Назавжди поселились морози.
Я дивилась тобі у слід,
Ти пішов,я лишилась страждати.
Не існує вже слова "любов" !
На пероні війни проклято...
У очах назавжди застиг,
Відблиск болю,і там поселився.
І у серці холодним ножем,
Назавжди...назавжди залишився!
Я дивилась тобі у слід,
Сльози очі мої обпікали.
І не зтерти цю прокляту мить,
Що життя назавжди зруйнувала.
Я одна...і ця біль вже мене вбиває.
А це прокляте серце кричить,що кохає....
НАДІЯ КИШЕНЯ 01.07.2015
Зустріла коментар сьогодні однієї жінки. Її слова були про те, що вона забезпечила бувшому чоловікові легке розлучення(добра ж яка на вид). Та відразу виникає питання :чому ж не забезпечила гарне життя? Не думаю, що потрібно було б влаштовувати те, що вище.
КОЛЮЧКА відповів на коментар Zest, 27.10.2017 - 12:05
Кожен владний чинити так як захоче, лише питання, чи так правильно???
На нього відповіді немає..
Дякую
Zest відповів на коментар КОЛЮЧКА, 28.10.2017 - 13:17