Про Різдво й СонцеЗа підтримку дякую Світлані Моренець
Налетіли білі хуги, снігу торбу принесли.
Одяглося місто в шубу, засвітило ліхтарі,
Бо ж узимку, кожен знає, сонечко відпочиває.
Чорну каву п’є віконце, а в мережі Інтернет
Завжди день, бо штучне сонце живить променем планшет.
Першокласник Чуб Іван у мережі запитав:
- На Різдво, то всім відомо, в світ прийшов Ісус малий.
Чом тоді пісні співаєм ще якійсь там Коляді?
Інтернет тоді хлоп’яті міфи став розповідати.
Наші пращури слов’яни, як не знали ще Христа,
Сокола за бога мали. Він подбав, щоб світло й тьма
Не змішалися ніколи, – звів синів на їх престоли:
Білобог отримав Вирій, Чорнобог – підземний світ.
От і жити б їм у мирі, та схотілося пітьмі
Ще й над світлом владу мати – готувалась воювати.
Білобог, відчувши лихо, дві ясні сльози пустив –
Матір кола золотого всім на втіху народив –
Коляду – й Перуна-сина, що вогненнії мав стріли.
Змій-Дракон з пітьми порогів в самий Вирій прилетів,
Кинувся на Білобога, та Перун його спинив
Блискавицею меткою, покінчивши враз з війною.
Коляда з тих пір щороку родить коло Білобогу,
Щоб пітьмі не дати змоги керувать слов’ян народом –
В найтемнішу ніч у році іменин чекаєм Сонця.
І з Христом приходить світло, щоб любов’ю всіх зігріти.
Чуб Іван від дива «айкнув», залишив під міфом «лайки»:
Буде завтра чим у школі привернуть увагу Олі!
Свято йде! З Рідзвом вітаймо! Сонця промінь виглядаймо!
Казки Карпат
Ми поїхали в Карпати
З братом, мамою і татом –
Край цікавий і далекий
Едельвейсів та смереки.
Вранці ідемо до лісу
По казки та по суницю.
Тато каже: «Де смереки,
Бродять духи давніх предків».
Квітів я хотів нарвати,
Та спинила мене мати:
«Не чіпай травинок: шкода
Зіпсувати Мавки вроду.
Круглолиця, довгі коси,
Хоч душі й не має зовсім,
Не робила лиха зроду,
Стерегла людську худобу»
Раптом братик зупинився:
«Тихше, музика у лісі!
Що воно? Звідкіль лунає?» –
«То Чугайстер в дудку грає.
Ну-мо, хоровод водити!
До танку ставайте, діти!»
Натомившись, на галяві
В зіллі потім спочивали.
А на згадку про Карпати
Будем фото гарні мати,
Ще насушимо суниці,
Що дали нам Мавки в лісі…
ptaha відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
таки задумала не знаю поки, що з того вийде... дякую, Оксаночко виставляючи, хвилювалася: чи не засміють, бува, мешканці Карпат, що, не бувши там, писати про вірування узялася... тепер, виходить, можу спати спокійно