Світлої пам'яті...
Запам'ятай останню мить,
Болючу мить на цьому світі,
Де сонце полум'ям горить
І розплавляється в зеніті.
А вітер - навіть не дихне
І лиш в тугій задусі лиха,
Мов ненароком колихне
Густою зеленню горіха.
Запам'ятай наш сум облич
І рідних виплакані очі -
Запам'ятай, а нам полиш
Усі жалі твої жіночі.
Полиш не пройдені путі,
Всю їхню радість і трагічність,
Що у розквітлому житті
Вмить канули у вічність.
Запам'ятай як ми ідем
З тобою з хати і... до хати
Оцим погожим літнім днем,
Щоб всю любов тобі віддати.
Безмежний сум і сльози всіх,
Що досі так тебе любили,
На волю випустить не гріх,
Щоб наші душі не ятрили.
Запам'ятай, що у світах,
В які душа твоя зібралась,
Немов у вирій білий птах,
Журба по тобі заховалась.
А наша пам'ять збереже
Твою усмішку, очі, руки,
Що приготовились уже
До царствія розлуки.
Запам'ятаєм назавжди
Тебе веселою, живою
Та будем сходитись сюди,
Де придалася ти покою...
І прийме наш святий Господь
У пам'ять поколінь
Раби своєї грішну плоть
І суть її. Амінь.
