Де ти знайшов розрив-траву,
Щоб розірвати моі пута
На осінь перебрав весну,
Та в зиму серце моє скуто.
Ти рвеш кайдани моіх рук,
Шепочиш тихо "відпусти".
Та завдаєш нестерпних мук
Коли говориш, що простив.
Ти кат забутих почуттів.
Ти сон,щостелиться сред ночі.
Ти спів мовчазних солов'ів
Ти біль, що здавна напророчен.
Чому шукаю я тебе,
Забувши сором та сумління
Ти скреслий лід моіх небес
Моє прокляття та...спасіння.
А ти шукав розрив-траву
Ти рвався боязко у небо
Розвіяв в еил мою весну
Коли казав " мені не треба".
Не треба мук,
Забудь кохання.
Я вільний птах згорілих лук.
Твоє нездійсненне кохання.
