В його очах я бачу ніжність,
і відчуваю як болить.
Єдина неповторна мить
горить, летить кудись у вічність.
Цей стукіт запального серця,
вуста горять, рука в руці.
Всі відчуття неначе в пастці,
а очі, ніби ті озерця.
Сміюсь і плачу, кудись лечу,
сварю й жалію. Я є жінка!
І неповторна, як сніжинка.
Так кажуть. Згодна - шепочу.
Це мій секрет, мій ніжний сон.
Він не зашкодить, я це знаю.
Я хочу так, я відчуваю
серця як б'ються в унісон.
Та в звичний світ вертатись мушу.
Все буде добре - скажуть очі.
І будуть нові дні і ночі,
а спогади зігріють душу.
