ти далі ходиш в чорних окулярах - в печерах, зворах сутінкових неба боїшся світла... лиш страшні примари і чорні круки горнуться до тебе. учора знов ходив на полювання, і з другом, кажаном, шукали жертву, там на горі - не вперше й не в останнє - карали лиш за те, що ще не мертва. твої жнива настали, Чорний Пане, колосся косиш, що росте півроку... уже край неба свічку полумянить - в твої обійми направляє кроки наступній жертві - знов дає натхнення, з усіх свічад стира її наймення!!! © 18-05-2007, Ханой
ID: 59709 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 19.02.2008 21:46:31 © дата внесення змiн: 19.02.2008 21:46:31 автор: drillinger
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie