Знаєш, важко дихати мені,
Бо біль ще не лишилася позаду,
І вже не будуть дні такі ясні,
Я сам себе давно безтямно зрадив.
Хотів таємно грати проти правил,
Але сьогодні знов таки програв.
Всі шанси я давно уже проґавив,
І всі ключі від раю не зібрав.
І все ж я більше пекла не боюсь,
Душа моя у ньому вже вирує,
А я лише в поезії молюсь,
Та тільки Бог у ній мене не чує.
Я зайвим в цьому світі народивсь,
Я кинутий, проклятий нанівець,
Я в муках наче в лаві розтворивсь,
Й до мене вже повільно йде кінець.
На світло й не лишилось сподівання,
І пеклом суд мене не розчарує.
І тільки в моїх муках і стражданнях
Мене лише поезія рятує..
22. 07. 2015