Пустий двір
Немає дітей
Немає людей
Два авто
І два велосипеди
Плюс перше осіннє листя
На ще теплій серпневій землі
В такі моменти
Гостро відчуваєш
Безмежність світу
Точніше його безмірну порожнечу
Цю ненаситну пащеку
Яка щодень ковтає кожного з нас
Усіх разом і кожного зокрема
І добре коли над головою
Мирне блакитне небо
Та в когось воно багряно-червоне
Як шовк на давніх козацьких знаменах
І поки ти роздратовано проганяєш
Набридливу комашню з обличчя
Хтось відводить руками "градини"
Від твого міста
Часто ціною власного життя
Благословенний край
У якого на сторожі стоять ангели
З обличчями сумнооких жінок
І скіфи-орачі з обличчями
Скорботних чоловіків.
Благословенний край
Продажних бюрократів
Благословенна колиска
Безсмертних героїв