Я хочу дивитися в твої очі,
Відчувати тепло твого розпеченого тіла,
Чути твоє, таке до болі знайоме, дихання.
Ти для мене зараз такий необхідний,
Такий нереальний.
І хоча твій образ у мене в думках живий,
Доки не торкнуся твоїх рук, не повірю,
Що ти справжній, такий мій, такий коханий.
Будь ніжним зі мною. В обійми твої
я так хочу.
Шаленими стали мої
хотіння. Я зараз сконаю тут
без твоїх очей проміння. Мені подобаються
твоя шия, твої родимки, набухлі вени.
Я ще досі не бачу твоїх недоліків.
Якщо стати буденними приречені всі відносини,
то повір: всі свята без тебе - нудні,
а наші будні - свята неперевершено радісні!
Я хочу бути з тобою поруч
Усе моє таке небуденно-буденне життя.
Дякую за відчуття,
за легені, повні якогось вибухонебезпечного повітря.
Киснем в них стали твої присутності.
Видихи твої стали моїми подихами.
Цілими гектарами в моїй душі цвітуть лілії,
погляди
твоїх очей, таких каро-сумних, засмучених,
палаючих, люблячих.
Рідні для мене твої солодкі дотики.
Безглузді всі наші розлуки,
навіть
на короткий час.
