|
Я знаю, що побачивши тебе,
У мене серце затримтіло,
Закалатало, заболіло,
І можна вже сказати все -
Що я люблю тебе...
В сліпе кохання я не вірю,
Тай ще не знаю, як любить.
Проте, завжди тобі повірю,
Сьогодні, завтра, в кожну мить...
Писати гарно - я не вмію,
Лювов не викрити в словах.
Та зараз бачу тебе - млію,
Не можу всто́ять на ногах.
Слова не можуть описати,
Та й музика тепер глуха,
І я не знаю, що робити,
Куди мені тепер тіка...
Куди тікать від свого серця,
Я ж не привик боротись з ним.
Тоді коли тебе побачив -
Амур мені його пробив.
Я буду ждати, того часу,
Я хочу знати, чи мені,
Важкою вийде ця дорога?
Я все ложу до твоїх ніг...
В тебе усмі́шка, як читаєш,
Оцим, невмілим, писан вірш,
Люблю тебе! І знать не знаю,
Який почую я отвіт?
Прошу́ не сердитись на мене,
Прошу́ прийняти все, як є,
Прошу́, щоб ти мені сказала,
Бо серце в мене не моє,
Воно належить вже тобі,
І хоче правду щиру знати,
Чи вже дозволено мені,
Тебе моєю називати...
ID:
613294
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.10.2015 17:08:20
© дата внесення змiн: 14.10.2015 17:08:20
автор: Profesor_Bob
Вкажіть причину вашої скарги
|
