Куди збігають у жінок роки?
Ти не питай в зозулі спозарання…
В дитини: йдуть на порівняння,
Щоб зрозуміти – хто ж ці хлопчаки?
В дівчаток – на базікання: «Хто мама - хто дочка?»
Бажання верховодити, й на показ язика…
На коси, і на нігті, на губи, і прищі,
На всякі там записки, і про щось вірші,
На каблучки, на підбори, дзеркала й розрізи ,
На туш, креми, на сумочки, мрії і капризи!
На влюбливість, чорні брови, на бездонні очі,
На зітхання під місяцем, на безсонні ночі…
На точені стрункі ніжки, на вуста медові,
На тонкий стан, п’янкі чари у лагіднім слові!
На сіяння від кохання, на вири без броду
Куди хлопці попадають - на жіночу вроду!
На уміння запалити без іскри багаття -
На любов, щоб воєдино душі поєднати!
На дім, дітей, чоловіка, кухню і роботу,
На біль в очах, радість в серці, зморшки і турботу!
На молитву і чекання, мудрість і терпіння,
На життя, що й не збагнеш, коли пролетіло!
За що ж ми любим так жінок, чоловіки?
За кожну мить і прожиті роки!
Василь Стасюк
08.03.2013
Так Ви гарно розкрили тему, що мимоволі й сама замислилася над цим. І кінцівка пречудова:
За що ж ми любим так жінок, чоловіки?
За кожну мить і прожиті роки!
Василь Стасюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш сподобався, є у ньому якась житейська мудрість... 
