Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Відочка Вансель: Як тихо помирає моя мова!. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ людмила, 15.05.2016 - 00:36
марсианину.Навіщо таке писати,зверніться до історії.Коли засновано Київ,та коли "Москву"?
Салтан Николай, 03.10.2015 - 13:33
Чужа в своїй державі - потужний вислів. Але прикро таке визнавати .
Плискас Нина, 01.10.2015 - 20:36
Все в нас самих.Якщо до мене звертаються на російській мові,я відповідаю рідною.Коли в транспорті чуєш кацапів,гидко,бо знаєш їх,що вони українці.
Марсианин, 01.10.2015 - 17:52
Не переживайте. Объективный процесс. Диалекты исчезают во всем мире. А мова по лингвистическим меркам есть русско-польский диалект, появившийся на рубеже 16-17 веков. Но даже Мазепа ее еще не знал. И Шевченко публиковал стихи с обязательнвм редактированием Пантелеймона Кулиша. Окончательная литературная обработка мовы - 20-е годы 20 века. То есть она молода, проверку временем еще не прошла. Много в ней и искусственного, ненародного. Народ, там где она распространена, все же предпочитает говорить на суржике. Скорее всего в дальнейшем она останется в виде говора. Впрочем, время покажет.
ptaha, 01.10.2015 - 17:48
"нації помирають не від інфаркту..." дійсно, на вивчення англійської годин значно більшу в школі, ніж на вивчення рідної...
Олекса Удайко, 01.10.2015 - 16:43
Російська... заполонила! І надовго... Прикро чути, коли дорослі батьки говорять з дитиною російською, ведучи за ручку в український садочок чи школу...
|
|
|