В ізрїльській дитячій літературі письменниця, перекладачка, науковець Лея Гольдберг(1911 – 1970) посідає приблизно таке ж місце, як Самуїл Маршак (1887 – 1964) – у радянській та пострадянській. Тим більш знаковим є збіг ідей. Маршак створив драматургічні версії фольклорних сюжетів «Теремка» та «Кициного дому», а Лея Гольдберг написала вірш «Квартира на винайм» (1948), який став класикою дитячої лвтератули на івриті. Це, мабуть, найбільш відомий твір Леї Гольдберг. Він перекладений на багато мов. На російську мову переклади робили Юлія Вінер, Володимир Лазаріс, Раїса Чорна. Про переклади або переспіви на українську я не чула.
Свій переспів «Квартири на винайм» я зробила для київських дитячих драмгуртків. Дітки хочуть грати п'єси українською.
КВАРТИРА НА ВИНАЙМ (переспів за Леєю Гольдберг)
В зеленій долині гайок шелестить –
Будиночок там, мов картинка, стоїть.
Червоні у нього і двері, і дах…
А хто ж там живе у п’яти поверхах?
Ну що там за мешканці в кожній квартирі?
Постукаймо в двері: там пташки чи звірі?
- На першому поверсі гарні дверцята!
Стук-стук! … Але довго щось йдуть відчиняти…
- Заходьте! Я – Курочка, трошки лінива,
Весь день я у ліжку лежу – і щаслива…
Як встану, то зразу болить голова,
А в ліжку я мрію про різні дива.
На другому поверсі стукати зайве,
Розчинені двері: хто схоче, той за́йде.
- Привіт! Я – Зозуля, недавно з ліску!
Я так поспішаю у гості! Ку-ку!
Дітей до сусідів мерщій відвела…
Привіт! Мені ніколи… Все – я пішла!
От третій вже поверх – на дверях таблиця,
Так гарно-прегарно написано «КИЦЯ».
- О так, це про мене, це я - чорна киця,
Я дуже люблю у люстерко дивиться.
Яка в мене шубка, які в мене очі -
Милуюся вдень, а також серед ночі.
Нарешті уже на четвертому ми…
Щось дуже хрумтить і тріщить за дверми.
- Заходьте, я – Білка! Гризу я горішки.
Скуштуйте горішків, затримайтесь трішки.
Горішків у мене повнісінька скриня –
Така я хазяйка, така господиня!
На п’ятому поверсі мишка жила,
Але нещодавно у мандри пішла.
Сказала, до родичів, - вже не вернеться,
Тому ця квартира в оренду здається.
Звірята самі оголошення склали,
В місцеву газету листа написали,
Щоб всі прочитали від слова до слова:
«Здається в оренду квартира чудова!».
Дорогами, стежками всі поспішали,
Бо гарну квартиру найняти бажали.
Найпершою мешканці стріли мураху.
Вона дім оглянула з ганку до даху.
У вільну квартиру її провели,
Усе показали, привітні були.
А потім промовили: «Бачиш сама,
Що кращих, ніж наша квартира, нема.
Щоб жити з тобою у злагоді й мирі,
Скажи нам про все, що ти бачиш в квартирі».
- Як тобі кімнати, подобаються?
– Подобаються.
– А кухня подобається?
– Подобається.
– А коридор подобається?
– Подобається.
– Тоді сідай, поговоримо!
– Не сяду.
– Чому?
– Сусіди мені не подобаються.
Ну, як це, щоб курочка поряд жила?
Лінива, аж жиром уся запливла!
Лежить вона вдень і вночі не встає –
Невже все життя так пролежить своє?
Тю – на неї!
Образилась курочка, а мураха пішла собі.
Мураха пішла – йде кролиця вухата.
Плиг, сходами, плиг! – от і поверх вже п’ятий!
Квартиру показують мешканці їй:
- Тобі буде зручно в оселі такій!
Щоб жити з тобою у злагоді й мирі,
Скажи нам про все, що ти бачиш в квартирі:
- Як тобі кімнати, подобаються?
– Подобаються.
– А кухня подобається?
– Подобається.
– А коридор подобається?
– Подобається.
– Тоді сідай, поговоримо!
– Не сяду.
– Чому?
– Сусіди мені не подобаються.
Ну як це, щоб поряд зозуля жила,
Яка по сусідах дітей роздала?
Я багатодітна матуся солідна,
Сусідки такої мені не потрібно!
Тю – на неї!
Образилася зозуля, а кролиця пішла собі.
Кролиця пішла – тут з’явилася свинка.
Вмить пильно оглянула того будинка.
До п’ятого поверху йде діловито:
«А тут не занадто підлога помита?».
Та мешканці квапляться все показати,
Докладно про враження свинку спитати:
- Як тобі кімнати, подобаються?
– Подобаються.
– А кухня подобається?
– Подобається.
– А коридор подобається?
– Подобається.
– Тоді сідай, поговоримо!
– Не сяду.
– Чому?
– Сусіди мені не подобаються.
Найгірша прикмета завжди – чорна кішка,
Не хочу сусідку таку анітрішки!
Тю – на неї!
Обурились мешканці дуже на неї:
«Йди геть! Ми не хочемо жити з свинею!».
Свиня утекла – соловей прилетів -
Всі знають: він кращий співак між птахів.
Квартиру оглянув – і вікна, і стіни;
Чи місця тут вистачить для піаніно?
Та й мешканці хочуть усе показати,
Докладно про все солов’я розпитати:
- Як тобі кімнати, подобаються?
– Подобаються.
– А кухня подобається?
– Подобається.
– А коридор подобається?
– Подобається.
– Тоді сідай, поговоримо!
– Не сяду.
– Чому?
– Сусіди мені не подобаються!
Ви знаєте, я професійний співак,
Миритися з шумом не можу ніяк!
А білка горіхи гризе цілі дні -
Їх хрускіт завадить співати мені!
Тю – на неї!
Образилася білка,
А соловей полетів собі.
Нема солов’я – та голубка летить -
Будиночок зверху оглянула вмить.
В квартиру влетіла вона крізь віконце:
Цікаво, чи видно із вікон схід сонця?
Та й мешканці хочуть усе показати,
Докладно голубку про все розпитати:
- Як тобі подобається кімната?
- Гарна, але тіснувата.
– А кухня тобі до вподоби така?
– Здається мені, що вона завузька!
– А тут, в коридорі тобі приємно?
– Та що ж тут приємного, коли тут темно!
– Ну, що ж, не сподобалось, що тут робити?
Не хочеш тут жити…
– Я хочу тут жити!
– Чому?
– Сусіди мені подобаються:
Курочка – розумничка,
Зозулька – танцюлька,
Кицюня – гарнюня,
Білка – горішком торохтілка.
Я вже полюбила вас всіх! От чому
Квартиру таку я негайно найму!
Голубка поважно розправила крила –
І на новосілля усіх запросила.
Квартири всі знову заселені в домі,
Усі між собою близькі і знайомі.
В зеленій долині гайок шелестить –
Будиночок там, мов картинка, стоїть.
Відомо про дім цей далеко навкруг,
Що кожний сусід там сусідові друг!
На кожному поверсі, в кожній квартирі
Живуть там сусіди у злагоді й мирі!
Ой, Тетяно, надто вже багато.... Сприймається те, що осягається памяттю.... Але- це переспів, тому гарно, тому --- 5
Лавинюкова Тетяна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олежику, я ще не написала що це таке, не було часу. Це для драмгуртка (молодші дітки). Їм треба таке драматургічне просте, з діалогами, з купою персонажів. Вони хочуть розіграти п'єску українською мовою. Для них я вже переспівала "Груффало" і "Донечку Груффало", вже репетиції йдуть у двох дитячих колективах Києва. А це ще одне для них. Я ще додам відомості про автора оригіналу. За оцінку дякую!
Подивилася. Боже, які вони немудрі були! Добре, що потім схаменулися. 
Дякую за коментар. 
А Голубка - молодчинка! Коли дуже захотіти, можна з усіма порозумітися. Дуже гарна п'єса для малят, неодмінно почитаю своїм діткам! 
= 
