Блукав співець у дивнім гаю...
Куди прийшов - ніяк не взнає.
Утік від гамору життя,
Від суєти і перегонів дня.
І сутінки він тут зустрів,
та повертатись не схотів.
Ішов, блукав та й в ліс прийшов...
О, диво! Спокій він знайшов!
У лісі тиша чарівна...
І зелень барвами буя...
Аж подих захопило враз
Хоча бував отут не раз.
І підлетіли тут птахи,
підбігли звірі та жучки.
Дарунки всі йому несуть,
гриби і ягоди беруть.
Метелики в танок пішли,
жучки зоринки принесли...
Птахи співають всі пісень...
І світло стало, - як удень.
І диво панна тут стоїть.
Вся, як - царівна! Сяйва - мить!
- О, любий друже, не чекав?
У дивний світ ти вже попав,
Про мрії твої знаю я,
бо чую й відчуваю я.
І знаю що проха душа твоя:
натхнень і радості життя.
Отож, послухай Фею ти
і як говорить, - так роби.
Своє ти серце відчини,
любов до нього упусти.
Хто зла бажає - не приймай.
Пробач, добра йому бажай.
Адже кругом життя краса...
Забув ти! Тому й не співа.
Таланту шлях я простеляю,
Надію й Віру уселяю!
Єдина в мене є умова ця -
щоб спів був тільки для добра.
Отримуй світло від нас всіх,
Іди щасливо! Неси в світ!
І чуєм ми сьогодні спів
творінь писемних і віршів.
Любов`ю й щастям він співає,
Добра й тепла усім бажає.
25.03.2015
Лиш уяви, як задовбало -
Його буремнеє життя,
Що кинув все і, лиш з роялем,
Туди, жучки де, (взявши сала )
Утік до Феї...для злиття...
Удвох, в одне серцебиття)
Так часто ми усі-усі блукаєм, щось шукаєм у житті, й не помічаєм, що те, що ми шукаєм поруч: у лісі, в полі, чи в діброві, у морі, в небі, чи то в горах,.
та все на нашій є землі,зумій лиш віднайти...
Фея Світла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00