Якби не двері, ти б зрозумів, що пішов?
Покинув нашу квартиру,
підлогу спутошив від п"ят
Якби не скрип старих "одвірків"
та пальці у фарбі від вічних ремонтів
Ти б помітив, що пішов?
Ключі. як бряскальце в кишені,
одні на двох. мігрують з рук у руки
як наші коти.
Вони невинні, що щасливі
вони не ми...
Віконні рами мене випили
фіранки зірвані, і сонце без обмежень
гріє в спину
хто знає, як краще?
Хто знає, як гірше?
За тими дверима залишили спокій
а може й щось більше?
Як гарно Ви пишете 
