Лина Костенко: «Проходит жизнь, и всё без корректур…»
Проходит жизнь, и всё без корректур,
Несётся время, не сменив галопа…
Давненько нет маркизы Помпадур,
И мы живём уже после потопа.
Не ведаю, что будет после нас,
Во что природа сможет нарядиться,
Лишь время не торопится в сей час,
А мы живые, и нам нужно торопиться.
Чтоб что-то сделать только от себя...
Мы - ничегошеньки! Проходим, словно тени.
Чтоб только неба синие глаза
Всю нашу землю видели в цветении.
Чтобы леса не вымерли, как тур,
Чтоб не зачахло слово, словно руды…
А жизнь идёт, и всё без корректур,
И, как напишешь, так уже и будет!
Не бойся, неприятна коль строка,
Прозреть не бойся… ведь прозрение лечит!
Не бойся правду, хоть та и горька…
Не бойся грусти, хоть её здесь реки.
Ты человеку бойся душу обмануть,
Дашь слабину – то это уж на веки!
*****
Костенко Ліна – «Життя іде і все без коректур…»
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, — час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, — пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш — то уже навіки.
ID:
617318
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 31.10.2015 08:02:26
© дата внесення змiн: 31.10.2015 08:02:26
автор: Володимир Туленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
