Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: Напередодні. А поки що… (16+) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Мар’я Гафінець, 04.11.2015 - 07:43
...а на тій межі, за якою уже "НІЧОГО" яким гострим стає відчуття!... Ви Майстер, Серго! Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, це вістря леза... Поєднання "на грані"...
Святослав_, 04.11.2015 - 07:30
Знайома ситуація. Так, треба себе стримувати, допоки потрібно. Чудово! Ілея, 04.11.2015 - 07:20
Кожна людина-то цілий Всесвіт...іноді сама не знає як поведе себе в тій чи іншій ситуаціі...але коли Кохаєш...зникає світ...ти віддаєш себе коханій людині...всеціло поринаєш у цю пристрасть...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О! Розумниця. За що поважаю
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...Ні. Там було- "праця робить вільною". І знову здрісті
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Отут однозначно згоден
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бо ми гвалтуємо сьогодення заради майбутнього...
Богданочка, 02.11.2015 - 18:29
У час, коли усе рушиться, ще більше хочеться насолодитись тим хорошим, що у тебе є. Адже завтра цього може і не бути. Нічого і нікого може не бути Ніде не зустрічала нічого подібного, Сергію... Це так гарно і так сумно водночас
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ви МУДРА ДІВЧИНА, сонечко. Ви розумниця...
Рижулька, 02.11.2015 - 13:32
Як можна думати про світові катаклізми в момент такої пристрасті?!Любети Ви, Сергію, різні суміші. Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може, все ж варто спробувати?..
Ірина Лівобережна, 02.11.2015 - 13:01
Світ напередодні катастроф.Міст хиткий від шалу - до розлуки. Що нам доля дасть, готує Бог? Поєднає, чи розІмкне руки? Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Хто зна, Ірен... Хто зна... Та ЖИТИМЕМ, ДОПОКИ ЖИВЕТЬСЯ...
Агидель, 02.11.2015 - 09:41
якась ніби приреченість звучить у Вашому вірші...так,справді,все минає...і вітри часу заметуть як піраміди фараонів,так і надсучасні хмарочоси...бо вічний лише пісок в пустелі...та пісні про героїв ...та хіба це вагома причина,щоб не насолодитись тим скороминучим,що дано людині?
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От і Ви відчули... І з останньою тезою згоден...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Справді? То моє Вам шанування...
мирика, 02.11.2015 - 07:51
Розумію твій настрій, Серго, та бачу твої думки...помилка та прокол в одному - середини, центру немає...Без любові до себе людина живе зовнішнім...і неможливо " устаканити" внутрішнє, поки нема розуміння цього процесу, тому так і колотить.Як це пояснити у коменті - не знаю.Тримайся... |
|
|