А знаєш, що зараз десь помирає небо?
Втопилось у прірві ночі і щезло геть.
А знаєш, скиглити може уже й не треба
Скиглення личить тому, кому ймення - смерть.
А знаєш, води налити не так і важко,
Якщо відкрити всі крани, нехай тече.
А знаєш, що в"яне в саду... пий же, Ромашко!
Впала від вітру, бо щезло його плече.
А знаєш, як є вогонь і бажання жити,
У купі хмизу сховай той бікфордів шнур.
А знаєш, як добре дихати і любити,
У кавовій гущі темній - радість зажур.
А знаєш, комусь завжди підрізають крила,
Ударити швидше і замести сліди.
А знаєш, у безнадії нема мірила
Біда поглинає й ми вже - частина біди.
А знаєш, на тій стіні, що підпер плечима,
Уранці зеленим дивом заплівся плющ.
А знаєш, уважно поглянь навкруги очима,
Дивися пильно,та спершу ти їх розплющ.
31 10
ще для вас винайшов космічний спосіб римування: римувати слова, що в них наголошені звуки неоднакові, а решта, що після них, однакові: геть-порадь; в другому стовпчику акання; після "а знаєш" бракує коми; далі там також після "хмизу"; після "шнур" нічого немає; "Америки не відкрила" – родового відмінку, бо заперечення; після "плечима" коми бракує
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні,космічні,то не для мене...вухо ріжуть.А все інше...просто дякую.
Насправді все дуже просто. Варто тільки робити те, що нам під силу і помічати дрібниці. Дякую!
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Насправді все не дуже просто,коли не хочеться прикласти зусилля,коли вже налаштований на поразку...Сліпий,хто не хоче бачити...Це тільки збоку все так легко.Дуже дякую.