Відбилась тінь на стінах
Дрібними кроками куйовдячу траву
Минаючи високі вікна
І двері, що міцно на замку.
Тремтливий холод чується у дихані
Неспокійне в грудях серцебитя
Крізь уста прориваються слова молитви
А опісля череда зітхань.
Під натиском заскрипіла калітка
Скреготом озвалась в ній іржа
Відкрилась погляду безлюдна вуличка
Ласкаво сонцем осяяна.
На взуття лягає вітром окрилена пилюка
Мовчать двори нечути в них собак
Й без того слабка впевненість губиться
З'являється ще більший страх.
